З 31 липня по 19 серпня 2018 року у Центрі Сучасного Мистецтва «Білий Світ» проходила виставка Олександра Яновича під назвою «31 липня».
Автор виставки впевнено міг називати себе молодим художником, адже першу персональну виставку живописних робіт – «Zero» – він представив публіці лише за два роки до того. Втім, Олександр Янович тримав непоганий експозиційний темп, і «31 липня» стала його четвертою персональною виставкою, не рахуючи вже багатьох групових.
Що публіка побачила в «Білому Світі» в останній день липня? Передусім – запал, енергію та швидкість молодого митця, що здобув знання та інструменти, необхідні для втілення власних намірів; розмаїття ідей, технік, сюжетів та образів; різні композиційні рішення – окремі картини та поліптихи, зібрання неочікуваних форматів та самобутнє поєднання кольорів. До підбірки робіт увійшли портрети, пейзажі та анімалістка. Були й картини, що можна було назвати абстрактними, доки не дізнаєшся їхню назву. Проте, прочитавши або почувши її, знаходиш у абстрактних композиціях і небо, і землю, і танцівницю, що кружляє в танку; вже відрізняєш скелю, яка поросла кущами, від підборіддя, що поросло бородою.
Цю експозицію можна порівняти з клаптиковою ковдрою, зшитою з вражень про близькі й далекі подорожі, з хвилин сімейного затишку, з досвіду медитацій на свіжому повітрі та з цілої палітри переживань – від напруженого очікування до безтурботної замріяності, від пірнання обличчям в сніговий замет до стрибків через вогнище на Івана Купала.